Актуальність проблеми розвитку, виховання та навчання дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення (ЗНМ) ІІІ ступеня залишається важливою, оскільки порушення мовленнєвої діяльності значно ускладнює пізнавальний розвиток та комунікацію дитини. Недостатньо розвинене мовлення погіршує процес засвоєння розумових операцій, порушує різні форми взаємодії, що затримує психічний розвиток. Для подолання цих труднощів важливо розробити ефективні методи корекційної роботи. Одним із перспективних напрямів є формування лексичної компетентності дітей через ознайомлення з навколишнім середовищем. Цей підхід сприяє активізації мовленнєвих навичок та збагаченню словникового запасу, що в свою чергу покращує комунікативні можливості дитини.