Вступ. В умовах поглиблення диспропорцій економічно-соціальної системи держави, політичних конфронтацій, що має наслідком порушення балансу державних фінансів та посилення боргових ризиків, податкова компонента повинна бути першоосновою формування бюджетних ресурсів держави. Державні доходи визначають соціально-економічний рівень розвитку регіонів та країни, а також фінансову підтримку населення. Дивлячись на це, головні завдання держави – це збалансування її надходжень з видатками. Так як значне перевищення видатків над доходами призводить до економічної кризи, зростання державного боргу, дефіциту бюджету тощо. Податкова компонента є першоосновою формування бюджетних ресурсів держави в умовах нестабільного фіскального простору. Це важлива ланка, яка коригує розвиток соціально-економічних відносин та вимагає постійного моніторингу. Методи. У дослідженні використані фундаментальні положення економічної теорії, теорії оподаткування, а також дослідження вітчизняних та зарубіжних науковців. Для вирішення поставлених завдань використовувалися загальнонаукові принципи проведення комплексних наукових досліджень. У процесі дослідження використано ряд загальнонаукових методів, зокрема: аналогії, логічного узагальнення та системний аналіз. Результати. Виходячи із виокремлених проблем було досліджено зарубіжний досвід таких країн, як: США, Німеччина, Канада, Франція, Японія, Австралія, Великобританія та Італія, на основі якого виокремлено перспективи вдосконалення справляння податків і зборів в Україні. Перспективи. Для того щоб вирішити проблеми справляння податків і зборів необхідно: поступове зміщення фіскального навантаження в бік прямих податків, що продемонструє результат збільшення залежності органів державної влади від економічного розвитку території; збереження поточної досить високої ролі міжбюджетних трансфертів є наслідком сильної диференціації регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку та об'єктивною необхідністю в сучасних умовах; конкуренція між регіонами повинна, в першу чергу, здійснюватися за рахунок формування сприятливого ділового середовища: покращення інвестиційного клімату, розвиток інфраструктури, зниження адміністративних бар'єрів, а не встановлення пільгових режимів оподаткування. Перспективами подальших досліджень справляння податків і зборів може стати посилення дослідження не лише рівня податкового навантаження, а й оптимального поєднання прямих і непрямих податків.