Поведінкові дослідження і поведінкові фінанси - це актуальне, нове і цікавить зараз багатьох фінансистів напрямок досліджень. Поведінкові фінанси набувають більшої важливості у зв'язку з масовою роботизації фінансових професій, коли створені алгоритми облікової та фінансової роботи повинні забезпечити безперебійне функціонування фінансів в умовах їх постійної спрямованості до мінливим людським потребам. В умовах, коли алгоритми, створені на основі класичних фінансів, не враховують ірраціональні моменти поведінки людини, поведінковий інструментарій стає засобом для запобігання збоїв нових механізмів функціонування фінансів в новій цифровій економіці. Результати досліджень будуть корисні в корпоративних, державних і муніципальних фінансах, податкових питаннях, на фондовому ринку, при бюджетуванні і обліку. Особливо важливо застосування поведінкових фінансів в умовах нестабільності і кризи. Використання поведінкового інструментарію проведення досліджень фінансових явищ доповнює і розширює класичний інструментарій традиційних фінансів, підвищує якість і оперативність прийнятих фінансових рішень. В статті розглянуті основні визначення цього поняття, надані різними вченими. Обумовлені проблеми поведінкових фінансів в сучасних умовах. Від її рішення залежить повнота обліку поведінкових факторів у прийнятті фінансових рішень. Мета статті полягає в розробці інструментарію, що дозволяє оцінити наміри осіб, які беруть управлінські фінансові рішення в ринкових умовах. В основу вирішення проблеми оцінки поведінкових факторів покладено міждисциплінарний підхід, заснований на положеннях інституційної економіки, психології, соціальної економіки, теорії конкуренції та галузевих ринкових структур. Зроблено висновок про недостатність традиційних підходів для виявлення спрямованості впливу поведінкових факторів на прийняття управлінських фінансових рішень. Для розкриття прояви поведінкових фінансів в ринкових умовах запропоновано врахувати механізм неявного взаємодії компаній. Для виявлення рівня узгодження мотивів осіб, які беруть фінансові управлінські рішення, запропонований показник рівня узгодження інтересів взаємодіючих суб'єктів. Представлені в статті побудови можуть бути використані для обґрунтування стратегії фінансового розвитку окремих компаній з урахуванням намірів інших учасників ринків