Автор зазначає, що стійкий розвиток і достатній рівень конкурентоспроможності суб'єктів інноваційного підприємництва не може бути досягнутий без створення особливих інституціональних умов, і одним з таких обов'язкових умов є формування інноваційної системи. На його думку, для забезпечення стійкості розвитку суб'єктів інноваційного підприємництва необхідно не тільки формування інноваційного середовища, а й формування інноваційної системи, які продукуючи нові рішення, забезпечують стимули якісних змін в сегменті іннова-ційного підприємництва. У статті розкрито зміст поняття «інноваційної системи» та наведено різні погляди до його розуміння. Автором надано власне розуміння поняття національна інноваційна система – це інституалізована динамічна сукупність елементів, представлених основними секторами (які в загальному випадку можна агрегувати в три ключових групи: держава, бізнес, наука), що взаємодіють за допомогою особливого механізму, що включає вертикальні (ієрархічні) і горизонтальні (мережеві) зв'язки. У статті виділено кілька основних функцій, які виконує інноваційна система. Одна з найважливіших функцій інноваційної системи – це забезпечення стійкості розвитку національної соціально-економічної системи за допомогою підтримки її інноваційних трансформацій; друга функція полягає у формуванні такого інституційного простору, в якому зосереджені умови і чинники, необхідні для сталого розвитку суб'єктів інноваційного підприємництва.