В ході реформування початкової школи особливо актуальною є проблема діалогічної взаємодії учасників освітнього процесу, що зумовлює потребу у виявленні, науковій розробці та апробації ефективних способів організації взаємодії вчителя й учнів у навчальновиховному процесі. Останні десятиліття проблема діалогічної взаємодії привертає увагу представників суспільних наук, наук про людину, зокрема психологопедагогічних. З кожним днем накопичується все більше фактів, які підтверджують важливість врахування «діалогічного чинника» як того вузла питань, який не можна обійти, вирішуючи завдання підвищення ефективності виробництва, розвитку науки, культури. Фундаментальна роль спілкування в навчальному процесі відзначалася неодноразово. Мовна діяльність при засвоєнні знань допомагає учневі оцінити себе з точки зору партнерів по спілкуванню, тобто правильності, точності, ясності і зрозумілості мови для оточуючих. Таке «відсторонене» ставлення до своєї мовної дії сприяє і усвідомленню власної думки.