Мова - це основна фіксована форма нашого пізнання світу, і вона також є джерелом цього знання. Тісний зв'язок між семантикою слів і когнітивним процесом сприйняття через фіксацію слів відбивається на мисленні елементів об’єктивного світу як сигнал, є результатом пізнавальної діяльності та виробничої діяльності людини. Оскільки мова є засобом подання знань, можна поставити питання про роль метафори у формуванні, поданні та систематизації результатів людської діяльності. Сучасний етап розвитку лінгвістики характеризується зростанням інтересу до метафори у різних областях застосування. Огляд наукових праць, енциклопедій та словникових публікацій з питань метафори підтверджує той факт, що інтерес до метафори не тільки сприяє найрізноманітнішим дослідженням, а й інтеграції різних галузей у цьому напрямку . Професіоналізм учителів можна розглядати з трьох аспектів: здобуття нових знань, розуміння нових матеріалів крізь призму інших концепцій та розкриття сутності матеріалів для реципієнтів навчального процесу. Ці аспекти вимагають від педагогів не тільки володіння науковими знаннями та логічним мисленням, а й метафоризація мовлення і візуальними діями, які розвиваються шляхом порівняння, тобто на основі метафори. На сучасному етапі суспільного розвитку метафори потрібні в мові, повсякденному та науковому мовленні та зокрема в педагогіці. Цим саме зумовлюється актуальність дослідження застосування метафор в педагогічному дискурсі професійного розвитку педагога.