Суспільні процеси глобалізації освіти, євроінтеграції України в світовий освітній простір, а також ті реформи сучасної початкової школи, які зумовлені реалізацією ідей Нової української школи, встановлюють рамки освітнього простору, що, безумовно, базується на утвердженні людини, що є найбільшою соціальною цінністю, на реалізації принципів гуманізму, які першочергово спрямовуються на особистість дитини та толерантність до неї, що, в свою чергу, вимагає від сучасного вчителя здатності до діалогу між учасниками освітнього процесу (вчитель, учні,батьки) на основі взаємодовіри,творчої співпраці, щирої дружби, співпереживання та налагодження умов психологічного комфорту. Високо компетентний вчитель початкових класів наразі бачиться у суспільстві як особистість, що спроможна встановити контакти з усіма учасниками освітнього процесу, зокрема: школярами, їх батьками та колегами, тим самим утверджуючи свою толерантну позицію. Сучасний вчитель початкових класів має пропагувати та дотримуватись гуманістичних цінностей, щоденно проявляти толерантну поведінку, а також виховувати її у своїх вихованців. Початкова школа як складова Нової української школи володіє значним потенціалом для формування та розвитку толерантності у молодших школярів, оскільки реалізація спрямованих на це заходів може призвести до реальної зміни у поведінці учня, закріплення у нього навичок толерантної поведінки. Разом з тим, сучасні умови стрімкої глобалізації світу диктують вимогу щодо переходу до нового типу соціальних взаємовідносин, які мають базуватися на принципах ненасильства та толерантності, що стає в освітній практиці все більш очевидним. Такий тип соціальних взаємовідносин насамперед полягає у запобіганні конфліктам, які на ранній стадії їх розвитку можуть бути встановлені шляхом діалогу. Відомо, що досягнення компромісу в процесі діалогу двох сторін можливо лише за умови взаємної терпимості, визнання права кожного на несхожість, а також прояву здатності до ненасильницької взаємодії.