Людина може стати особистістю лише в суспільстві. Без спілкування неможливо уявити її психологічний, соціальний, інтелектуальний, культурний розвиток. Спілкуючись, люди зазвичай не помічають особливостей цього, на перший погляд, дуже простого психологічного комунікативного процесу. Психологи та соціологи відзначають, що існує певна когорта людей, які мають особистісні характеристики, що забезпечують довіру оточуючих. До характеристик цього типу людей відносяться: освіченість, приємний вираз обличчя, охайність, хороша фізична форма, оптимізм, чітка мова, хороша репутація, впевненість у собі, відповідність прийнятим у суспільстві нормам поведінки. Цей тип людей здатний викликати довіру більшості співрозмовників. Проблема взаємодії людей є однією з найважливіших у психології. Рівень взаємної симпатії суб’єктів взаємодії, що визначає успішність міжособистісної взаємодії та задоволеність нею є одним із соціально психологічних факторів. Проблема оптимізації міжособистісних стосунків, продовжуючи залишатися актуальною, все більше привертає науковий інтерес дослідників. Людина, яка шукає спілкування, змушена довіряти навіть незнайомим людям і лише з часом може перевірити правильність свого вибору. Адже в своєму прагненні до активності вона діє методом проб і помилок у прийнятті рішення або виборі стилю поведінки. І це відбувається лише завдяки прояву феномену довіри. Як відомо, саме довіра є фундаментальною основою, а також надбудовою всіх суспільних відносин.