Вступ молодих людей у нову навчальну діяльність у виші характеризується переходом можливостей індивіда на новий щабель функціонування. Успішність адаптації до навчання зумовлена психологічними особливостями особистості студентів, їхніми біохімічними та фізіологічними характеристиками. Першокурсник занурюється в нові для себе умови, які характеризуються інтенсивними навчальними навантаженнями, емоційними напруженнями, особливо на сесію, а також відносно низькою руховою активністю. Процес адаптації тривалий і не завжди успішний, і у значної частини студентів першого року навчання виникають проблеми з адаптацією, що пов'язано з особистісними якостями самих студентів, відсутністю навичок до самостійної навчальної діяльності, несформованістю професійного самовизначення. Результати емрпівичного дослідження засвідчують, що адаптивність у більшості студентів-психологів першого курсу знаходиться в межах норми, у 67% студентів переважає середній рівень самооцінки, 18% мають низький рівень, а 15% мають високий рівень самооцінки. Було виявлено шляхом кореляційного аналізу прямі кореляційні зв’язки рівня самооцінки з рівнем домагань, адаптивністю, самоприйняттям та обернені кореляційні зв’язки з нервово-психічною стійкістю, комунікативними здібностями, адаптаційними здібностями, дезадаптивністю.