У статті досліджено вплив пандемії коронавірусу та інформації про хворобу на трудову активність в Україні, коли роботодавці прийняли рішення про призупинення діяльності підприємств або переведення їх на дистанційну форму роботи, що в умовах вимушеної соціальної самоізоляції призвело до проблем комунікації людей. Розглянуто вплив пандемії COVID-19 на організацію праці в Україні в цілому та на згуртованість колективу, зокрема, в умовах карантину, виділено заходи, що допоможуть нівелювати негативні чинники, що впливають на працівників в умовах карантину та покращити згуртованість колективу, зазначено заходи, що були впроваджені з боку держави. Визначено суть та методику розрахунку показників згуртованості, описані основні чинники впливу на згуртованість трудових колективів. Досліджено ситуацію на ринку праці, зокрема проаналізовано рівень безробіття до та під час пандемії з визначенням основних видів економічної діяльності, які постраждали від карантину найбільше. Запропоновано найдієвіші засоби комунікації колективу при «віддаленій» роботі – дистанційні зустрічі, веб-конференції, онлайн наради, вебінари. Розглянуто зміни, яких зазнав робочий процес в умовах карантину, як вплинула самоізоляція та дистанційна форма роботи на працездатне населення нашої держави та запропоновані заходи, що можуть підвищити згуртованість колективу в даних умовах. Доведено, що створення сприятливого психологічного клімату є важливим завданням ефективної організації, коли і керівники, і працівники усвідомлюють відповідальність за психологічне та емоційне благополуччя колективу і працюють над досягненням цієї мети.