В умовах тривалої повномасштабної російсько-української війни Українське суспільство переживає тяжкі часи, які мають значний вплив на психічне здоров’я, фізіологічний та емоційний фон громадян України. Тривалі військові дії та їх наслідки зумовлюють посилення сімейного стресу в родинах військовослужбовців. Особливо актуальною постає проблема пошуку підтримки морально-психологічного стану військовослужбовців, які перебувають у зонах бойових дій та залучені до заходів що стали відповіддю України на агресію росії. Дослідження сім’ї як ресурсу психологічної реабілітації особи, що отримала досвід травматичних подій, мають значну актуальність, адже, за даними психологів, які займаються психологічною реабілітацією бійців, найбільш ефективно така реабілітація може відбуватися за участі сім’ї як важливого ресурсу їх підтримки. У свою чергу, сім’я теж потребує психологічної підтримки, навчання, оскільки з поверненням бійця додому зустрічається зі значною кількістю проблем, насамперед – наслідками бойової травми, що можуть виявлятися у проявах посттравматичного стресового розладу, депресивних і тривожних станах, зростанні рівня агресивності. У зв’язку з цим все більшої актуальності набувають психологічні дослідження, що пов’язані із особливостями копінг-стратегій у дружин військовослужбовців з різним рівнем комунікативної поведінки. In the conditions of a long full-scale Russian-Ukrainian war, Ukrainian society is going through difficult times, which have a significant impact on the mental health, physiological and emotional background of Ukrainian citizens. Prolonged hostilities and their consequences lead to increased family stress in the families of military men. The problem of finding support for the moral and psychological state of military men who are in combat zones and involved in the measures that became Ukraine's response to Russia's aggression. The study of the family as a resource for psychological rehabilitation of a person who has experienced traumatic events is of great relevance, because, according to psychologists who are engaged in the psychological rehabilitation of soldiers, such rehabilitation can take place most effectively with the participation of the family as an important resource of their support. In turn, the family also needs psychological support and training, since when the soldier returns home, he faces a significant number of problems, first of all, the consequences of combat trauma, which can be manifested in the demonstrations of post-traumatic stress disorder, depressive and anxiety states, and an increase in the level of aggressiveness. In this regard, psychological studies related to the peculiarities of coping strategies of wives of military men with different levels of communicative behavior are becoming increasingly relevant.