Останнім часом у суспільстві бурхливо відбуваються трансформаційні реформи, які несуть у собі як великий розвиваючий і продуктивний потенціал, так і мають зберігати здоров'я професіоналів всіх сфер діяльності. На сьогоднішній день останнє завдання залишається невирішеним. Інтерес до професійного вигоряння зумовлений тим негативним впливом, який він чинить на професійну діяльність та особливості поведінки професіоналів. Найбільш яскраво його наслідки відчуваються у професіях типу «людина-людина», основною суттю яких є взаємодія з людьми та надання їм певних послуг та допомоги у вирішенні їхніх проблем. В останні роки увага вчених частіше звернена до проблеми впливу професійної діяльності на особистість працівників, а також різноманітних аспектів особистісної деформації. Численні дослідження, спрямовані на виявлення основних критеріїв емоційного вигоряння відзначають, що основна складність даного феномену полягає в тому, що він супроводжується емоційними розладами, які ускладнюють професійне та соціальне функціонування. Це показує, наскільки важливо звернути увагу на активну діагностику даного синдрому, який у більшості випадків протікає без чітких діагностичних критеріїв та активних скарг, без самостійного звернення по психологічну допомогу. У травні 2019 року синдром професійного вигорання внесено до оновленого переліку Міжнародної класифікації хвороб, який складає Всесвітня організація охорони здоров'я. ВООЗ визначає професійне вигорання, як результат тривалого стресу на роботі, який не вдалося подолати. Також Всесвітня організація охорони здоров’я виділяє основні ознаки, якими можна визначити вигорання на робочому місці: фізичне та/або мотиваційне виснаження, негативне та/або цинічне ставлення до роботи, психологічне дистанціювання від робочих обов'язків, зниження працездатності. Згідно твердженню ВООЗ, зниження продуктивності праці через різноманітні депресії та психологічні розлади завдає світовій економіці збитків, еквівалентних приблизно одному трильйону доларів на рік. Водночас, на виникнення та протікання професійного вигорання впливає чимало зовнішніх та внутрішніх факторів. Серед останніх доцільно виділити такі поняття як перфекціонізм та трудоголізм. Саме дані терміни позначають те навантаження, яке діє на організм і спричинює вигорання. На досконале та своєчасне виконання роботи людина покладає надмірну кількість зусиль, що з часом призводить до спустошення організму – як емоційного, так і фізичного. Тому вивчення ступеню впливу даних понять на виникнення професійного вигорання є актуальним та своєчасним. Об’єкт дослідження: професійне вигорання працівників сучасного підприємства. Предмет дослідження: перфекціонізм і трудоголізм як можливі причини професійного вигорання. Мета дослідження: теоретично дослідити особливості емоційного вигорання, схильності особистості до перфекціонізму та трудоголізму; емпірично проаналізувати можливість зв’язку перфекціонізму та трудоголізму спеціаліста з рівнем його професійного вигорання.