Сьогоднішня ситуація, яка виникла в Україні через військову агресію з боку РФ, значно вплинула на розвиток психологічної науки як в теоретичному, так і прикладному плані. Для науковців-психологів ця ситуація стала своєрідним «полем бою», оскільки поставила перед ними багато нових завдань, які стосуються допомоги і підтримку різних категорій населення в змінених умовах життя. Ці умови створюють ситуацію невизначеності перспектив і шляхів виходу з неї. Особливо це стосується такого важливого процесу в житті кожної людини як члена соціуму, як соціалізація. У межах сучасних реалій суспільного життя надзвичайно яскраво відбуваються зміни в свідомості, в поглядах, думках людей, у між особових стосунках, в структурі ціннісних орієнтацій, у змісті мотивів, наявних життєвих стереотипів. Усе це вплинуло як на розуміння змісту самої соціалізації, так і на її понятійному апараті. Необхідно розуміти, що сьогодення вплинуло на українських дітей таким чином, що вони потрапили в ситуацію, яка позбавила їх нормального перебігу процесу зростання і соціалізації. Українські діти живуть у соціумі, яке постійно сповнене небезпеками і вимагає від них швидкої орієнтації в змінених умовах соціуму. Усе це стосується тих соціальних навичок, які торкаються формування нових форм поведінки, таких, як швидке реагування на звуки сирени, обізнаність у тому, де розміщене бомбосховище, як поводитись при обстрілі, як евакуюватися у разі небезпеки тощо. Головною особливістю є те, що така суспільна ситуація надзвичайно ускладнює процес реалізації завдань соціалізації дітей і підлітків. І тому постає питання про те, як допомогти цим дітям пережити травматичні події і зробити так, щоб вони відчували, що їхнє життя повноцінне? Як забезпечити людині, яка зростає, можливість повною мірою засвоїти соціальний досвід?