У Законi України «Про дошкiльну освiту», Базовому компонентi дошкiльної освiти в Українi наголошується на необхiдностi повноцiнного розвитку дитини, формуваннi в дошкiльному дитинствi особистiсно-значущих умiнь i здатностей та набуттi освітнiх компетенцiй. Пiдкреслено, що заклад дошкiльної освiти є вiдповiдальним за процес соцiального розвитку особистостi та визначено набiр елементарних знань, практичних умiнь i навичок, якi гарантують соцiалiзацiю дитини, здатнiсть орiєнтуватися у суспiльствi, адекватно реагувати на явища, подiї, людей тощо. Неодмiнною умовою успiшної соцiалiзацiї є розвинуте мовлення. Тому роботi з формування культури мовлення, зокрема, звукової культури, необхiдно придiляти значну увагу. Звукова культура мовлення дiтей дошкiльного вiку передбачає володiння культурою звуковимови, що включає в себе фонематичну i орфоепiчну правильність мовлення, його виразнiсть, чiтку дикцiю, фонематичний слух,а також умiння користуватися засобами виразностi мовлення.