Роль скрипки у світовому музичному мистецтві значна. Вона посідає одне з найпочесніших місць серед всіх музичних інструментів. Шлях до визнання був довгим та непростим, проте скрипка змогла завоювати любов публіки, композиторів та виконавців, як інструмент неймовірної зовнішньої краси та неперевершеного звучання з багатою художньо-звуковою палітрою. Саме тому скрипкове мистецтво знаходиться у постійному розвитку. Завдяки сучасним історикам, музикознавцям, педагогам винаходяться нові чи згадуються втрачені підходи до виконання музики різних епох, що ставить нові й нові задачі перед учнями та педагогами щодо розвитку виконавської технічної майстерності. Технічні можливості виконавської майстерності та творчість скрипаля визначаються як вищий та досконалий рівні музично-виконавської культури. Формування високого рівня технічної виконавської вправності музиканта-скрипаля та художньої майстерності пов’язане з рівнем розвитку та мають відповідати художньо-естетичним потребам сучасного для нього середовища. Саме реалізація художньо-естетичних потреб суспільства і створює регіональні відмінності у формуванні, розвитку та становленні скрипкових шкіл, їх цілеспрямованості та основних напрямків роботи. В сучасному скрипковому мистецтві кожна з розглянутих нами шкіл відіграла важливу роль у музичній культурі.